Особливості розвитку серцево-судинної та дихальної системи у студенток 18-22 років
Ключові слова:
жінки, індекс Руф’є, частота серцевих скорочень, проба Штанге, ГенчіАнотація
Мета дослідження – визначити вікові особливості серцево-судинної та дихальної системи жінок 1 – 5 курсів вищої школи.
Матеріал і методи. У дослідженні взяли участь 200 студенток: 1-го курсу (n = 44); 2-го курсу (n = 38); 3-го курсу (n =42); 4-го курсу (n = 44); 5-го курсу (n = 32). Для вирішення поставлених завдань були застосовані наступні методи дослідження: аналіз науково-методичної та медичної літератури, педагогічне спостереження, метод індексів, медико-біологічні методи, констатуючий експеримент та методи математичної статистики.
Результати. У дослідженні встановлено, що у 19 років спостерігається значне погіршення результатів затримки дихання проб Штанге (49 с) та Генче (38 с) (Р<0,05). У віці 21 рік відбувається зменшення індексу Руф'є (12,4– «задовільно») та середнього значення пульсу після навантаження (34,7), одночасно спостерігається зменшення серцевих скорочень (25,8) після стандартної паузи відновлення (Р<0,05). Це вказує, що у цей період найбільш успішно відбуваються компенсаторні процеси серцево-судинної діяльності. У 21-22 роки (4-5 курс) простежується збільшення ударів пульсу до навантаження () покращуються показник пробі Штанге. Це свідчить про те, що з віком у жінок простежуються характерні ознаки гетерохронності та сенситивності функціонального стану організму.
Висновки. За результатами порівняльного аналізу функціональної підготовленості на оцінювання серцево-судинної системи серед жінок 1 – 5 курсів спостерігається, що з віком збільшується кількість студенток з результатом оцінювання індексу Руф’є «задовільно» (59,4%), а також зменшується показник «добре» (15,6%) серце. Віковому періоду 18 – 22 роки характерні ознаки гетерохронності та сенситивності розвитку функціональних систем організму, жінки демонструють кращі показники ЧСС у 21 рік та затримку дихання в умовах гіпоксії у 22 роки.
Ключові слова: жінки, індекс Руф'є, частота серцевих скорочень, проба Штанге, Генчі.
Посилання
Баканова, А. Ф. (2011). Формирование здорового образа жизни студенческой молодежи. Физическое воспитание студентов, (6), 8-11. https://www.sportedu.org.ua/html/journal/2011-N6/FVS201106.pdf
Подригало, Л., Прусик, К., & Прусик, Е. (2012). Основные закономерности преподавания учебной дисциплины «Нетрадиционные методы восстановления в физической культуре и спорте». Физическое воспитание студентов, (4), 111-114.
Амосов, Н. В., & Бендет, Я. А. (1989). Физическая активность и сердце. К., Здоровья, 216 с. (in Russian)
Баевский, P. M., & Берсенева А. П. (1997). Оценка адаптационных возможностей организма и риск развития заболеваний. М., Медицина, 265 с. (in Russian)
Романенко, В. А. (1999). Двигательные способности человека. Донецк: Новый мир, 336 с. (in Russian)
Кулешова, Э. В. (1999). Частота сердечных сокращений как фактор риска у больных ишемической болезнью сердца. Вестник аритмологии. http://vestar.ru/article.jsp?id=2415
Маколкин, В. И. & Зябрев, Ф. Н. (2008). Значение частоты сердечных сокращений в практике врача. Русский медицинский журнал, (4), 1-28. (in Russian)
Морман, Д., & Хеллер, Л. (2000). Физиология сердечно-сосудистой системы. СПб.: Питер, 256 с.
Лизогуб, В. С., Коваленко, С. О., Дзюбан, Ю. О., & Кудій, Л. І. (2012). Серцевий ритм у осіб з різними типами гемодинаміки у стані спокою та при ортопробі. Вісн. Черкас. ун-ту., 39, 78-84.
