Методика класифікації рівня рухової підготовленості дівчат 10—11 класів

Анотація

Мета дослідження — визначити методологічні підходи до класифікації рівня рухової підготовленості дівчат 10—11 класів.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань були застосовані такі методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, педагогічне тестування та методи математичної статистики обробки результатів дослідження.

Для вирішення поставлених завдань було проведено тестування прояву рухових здібностей дівчат 10—11 класів. 

У програму тестування ввійшли загальновідомі тести (Лях В. І., 2000; Сергієнко Л. П., 2001; Худолій О.М., Іващенко О.В., 2011, 2014): стрибки з «надбавками» (кількість стрибків у заданому коридорі); оцінка часових параметрів руху (помилка у відтворенні тривалості 5-ти, 10-ти, 20-ти секундного бігу на місці (с)); стрибок у довжину з місця без зорового контролю з зусиллям 1/3, 1/2, 2/3 максимального (помилка у відтворенні зусиль 1/3, 1/2, 2/3 від максимального у відсотках); човниковий біг 4×9 м (с); згинання і розгинання рук в упорі лежачи (рази); згинання і розгинання рук у висі (рази); вис на зігнутих руках (с); стрибок у довжину з місця (см). 

Для оцінки функціонального стану були проведені проби Штанге, Генчі і Серкіна (Шиян Б. М., Папуша В. Г., 2005; Дубровский В. И., 2005). 

У дослідженні приймали участь 29 дівчат старших класів (17 дівчат 10 класів та 12 дівчат 11 класів) гімназії №167 м. Харкова.

Висновки. На основі канонічних коефіцієнтів дискримінантної функції можлива класифікація за рівнем рухової підготовленості дівчат 10—11 класів, що має практичне значення для розробки ефективних програм фізичної підготовки дівчат старших класів.